Дивна любов Паліндром

Ти моя найбажаніша дитина, повір мені, я тебе так чекав
З мамою запланували тебе як найліпшого нашого хлопчика
Я твою маму любив, я ше не підозрював, шо вона хвора
Поки ти собі солодко спав, на фоні співала тобі Ані лорак
Гасова лампа підсвічує морок невідомості, коли тобі сорок
Через мамину рекурентну депресію я відчуваю лиш сором
Її мова заслинена, а в жовтих зубах торчать окурки
Ти не подумай, я маму любив, пам’ятаєш, вкрав її я з дурки?
Моя любов надійна, серце добре заховано під іржавий панцир
Ти подорслішав сину, а я їбав це
Ми тебе сплавили бабці, моїй мамі, вона тобі купувала кіндер
Вона думала, ти знайдеш там сімʼю, яка ніколи не кине
Ти зник з мого життя і весь віддався пубертату
Ти не дав мені жодного шансу тобі добрим бути татом
Ми похоронили бабцю, ше не висохла лопата
Ти тратиш на нову курву свою мізерну зарплату
Здається в тобі успадковано хворі мамині гени нездалі
Знаєш шо наколки набивають собі лише розумово відсталі?
Глянь на себе, ти завжди сумний, тебе покинули друзі
Ти сцикло, а не мужик, та бути нормальним тебе ше примусять
Якшо ні, то я сам тебе закрию в особистій клітці
Ти не можеш любити, піздюк, ти ше не в тому віці
В тебе немає депресії, шо ти видумуєш, просто гуляєш мало
Не пий тих таблеток, хочеш стати овочем, як мама?
♪
Ти все зрозумієш сам
Як матимеш своїх дітей
Матимеш своїх дітей 
Зрозумієш сам
Мою дивну любов
Як матимеш своїх дітей 
Матимеш своїх дітей 
♪
9 місяців, шоб народитись, решта років повільно вмирати
Половину життя я для тебе старався не бути тим дегенератом
Яким я тобі видавався, мої захоплення, мій гардероб
Купка моїх нагород дешевша для тебе, ніж гній на город
А я малий не міг побороти тебе з твоїм шкіряним паском
Самотність моя розбухла як свиня перед Паскою
Пам’ятаю, як ти мене бив табуреткою і потім мені погрожував ножиком
В чому причина такої ненависті? Я був в активному пошуку
Прекрасне заховано від очей налитих кровʼю
В мої сім’ї розкіш була любов, у твоїй - хліб з ікрою
Додамо телебачення кабельне, чи якесь там дороге каберне
Метелики в шлунку дитячому падають в кишківник каменем
Я так довго носив у собі цей камінь, цей важкий надгробок
Моїй любові до тебе і просто дивився на тебе як йобаний робот
Я не можу дивитися в твої очі більше секунди, бʼє током
Як вода в Каховці висохло зовсім моє око
Немає чим плакати, немає слів, які мають сенси
Погода у нашому домі дощить, та ми ше чекаємо Зевса
Я віддаю тобі весь цей біль, весь дощ
Який мені довелося носити по вітру від сквериків до площ
Мого міста, де я виріс на бабусиній надбавці
Тож за любов дякую не тобі, а виключно бабці
Заради спогаду, де ми мячик в коридорі копаєм
Відпусти мене жити життя, я не твоя копія.
♪
Ти все зрозумієш сам
Як матимеш своїх дітей
Матимеш своїх дітей 
Зрозумієш сам
Мою дивну любов
Як матимеш своїх дітей 
Матимеш своїх дітей 
♪
Напевно я ніколи сам
Не матиму своїх дітей
Не матиму своїх дітей 
Або я наберуся сил
Сказати шо я люблю
Обіймаючи своїх дітей 
Обіймаючи своїх дітей